Коксартроз

Коксартроз (остеоартроз) – це захворювання хронічного типу, дегенеративно-дистрофічний процес, одна з найпоширеніших форм артрозу. Частіше зустрічається у жінок, ніж у чоловіків, а також у людей в віці 40 років та більше.

Коксартроз переважно локалізується в області хряща, згодом дистрофічний процес поширюється на всю порожнину тазостегнового суглоба (одного чи двох). Синовіальна рідина змінює свою консистенцію, стає густою. Тканини висихають, з’являються мікротріщини та перші пошкодження у кістках. Паралельно з’являється локальне порушення процесу циркуляції крові. Запальний процес призводить до поступового руйнування суглоба, порушується опорно-рухова та інші функції.

Три стадії коксартрозу

Коксартроз формується тривалий час і проходить три стадії розвитку. Для кожної зі стадій характерна своя клінічна картина. Розглянемо різницю на прикладах.

Перша стадія

Перша стадія коксартрозу характеризується мінімальним звуженням суглобової щілини. Запальний процес має початкову форму, коли пацієнт не відчуває біль, але вже присутній невеликий хрускіт, тріск, клацання під час руху, згинання та розгинання нижніх кінцівок. Щоб провести діагностику, потрібна допомога лікаря – вона включає диференціальні методи дослідження.

Друга стадія

Під час другої стадії коксартрозу спостерігаються більш відчутні зміни, зокрема зменшення суглобової порожнини більш ніж у два рази, зміщення стегнової кістки, виникнення інших дефектів на поверхні, ознаки кісткових наростів. Людина скаржиться на больовий синдром. Він набуває хронічного характеру та проявляється при будь-яких рухах. Частково обмежена рухливість.

Третя стадія

Третя стадія коксартрозу обумовлена ​​зникненням суглобової щілини через те, що тканини зростаються. Головка кульшової кістки розширюється до не природної форми. Больовий синдром постійний – навіть за відсутності руху людини. Він впливає якість життя, зокрема з’являється безсоння. Спазми поширюються також на гомілку. Щоб пересуватися, людина використовує тростину чи милиці.

Фактори, що впливають на розвиток коксартрозу

  • механічні пошкодження після вивихів, переломів тазу та шийки стегна;
  • запальний процес, що стає причиною дистрофії суглоба;
  • вроджені фактори, такі як неправильний внутрішньоутробний розвиток;
  • некроз, який набуває асептичної форми;
  • регулярні навантаження на суглоб (заняття спортом, специфіка роботи);
  • захворювання бактеріального характеру, які можуть спричинити появу артриту, артрозу, тендиніту, бурситу та інших патологій;
  • порушення обміну речовин через цукровий діабет;
  • подагра, як фактор порушення обміну сечової кислоти в суглобі;
  • аутоімунні ушкодження в організмі;
  • порушення у роботі опорно-рухового апарату;
  • вікові зміни, зайва вага (ожиріння), мінімальна рухливість тощо.

Лікування артрозу кульшового суглобу

Клінічна картина коксартрозу

Ознаки коксартрозу розвиваються поступово.

Чим довше прогресує хвороба, тим гострішою стає клінічна картина.

Перша ознака – це обмеженість рухів. Розростання кісткової тканини супроводжується зниженням їх амплітуди. Спочатку хвороба провокує обмеження обертальних рухів, згодом людина не може нормально ходити, бігати, вставати, сідати, присідати.

На першій стадії коксартрозу є неприємний дискомфорт, який легко усунути за допомогою лікарських засобів. Далі біль стає сильнішим – якщо людина відпочиває, він зменшується. Загострення спостерігається під час активних рухів, підняття тяжких предметів, переохолодження, ознак вірусних та бактеріальних інфекцій. Період ремісії може настати за умови тривалого відпочинку.

Під час руху суглоби можуть видавати характерний звук – хрустіти, клацати, потріскувати. Процес обумовлений фактом взаємодії остеофітів – так називають кісткові відростки. М’язові спазми пояснюються слабкістю зв’язкового апарату, запаленням усередині синовіальної оболонки, пошкодженням нервових закінчень.

Кульгавість у пацієнта починається на більш запущеній стадії коксартрозу. Причина криється у контрактурах, сильному пошкодженні кісткової поверхні, деформації суглобової порожнини. Людина втрачає можливість повністю випрямити ногу та змінює центр тяжіння. У поодиноких випадках спостерігається скорочення нижньої кінцівки.

Способи діагностики та лікування коксартрозу

Діагностикою коксартрозу займається ортопед, ревматолог і хірург.

У такому випадку має місце:

  • рентген – оцінка стадії патологічного процесу, об’єму руйнування суглоба, звуження суглобової щілини та деформації поверхні кістки;
  • КТ – аналіз таких змін, як потовщення кістки, факт ураження гіалінового хряща, наявність остеофітів – КТ одночасно визначає стан м’яких та твердих тканин;
  • МРТ (пошарове сканування зони) – оцінка структури м’язів, нервів, кісток, судин та сухожиль, проблем із кровопостачанням тканини, наявності фіброзної тканини, запалення та деструкції кісток.

В рамках домашнього лікування коксартрозу пацієнту призначається спеціальне харчування, підтримка питного режиму, зниження навантаження на нижні кінцівки та нормалізація ваги (боротьба з ожирінням). При прогресивному перебігу коксартрозу призначається кінезіотерапія, лазерна терапія, ультразвук, електрофорез. Зняти больовий синдром може допомогти медикаментозна терапія.

Лікування коксартрозу

Лікування коксартрозу в кінезіоцентрі Сила руху

Лікування коксартрозу – один із напрямків роботи центру Сила Руху.

Ми допомагаємо пацієнтам позбутися неприємних симптомів і повернутися до нормального способу життя завдяки заняттям з кінезіотерапії. Це консервативний метод лікування, що ґрунтується на відновленні регуляції функцій в організмі під впливом на систему м’язів, суглобів, зв’язок. Кінезіотерапія є повністю безпечною та включає комплекс вправ: дихальна гімнастика, фізичні вправи на тренажерах та за допомогою обладнання. Ми гарантуємо, що ви відчуєте результат вже з перших днів!