Гонартроз
Гонартроз – це дегенеративне захворювання, яке супроводжується пошкодженням колінного суглоба та тканин, які його оточують. Запальний процес починається у хрящі та згодом поширюється на кістки, м’язи, зв’язки. Структура коліна порушується, що спричиняє погіршення рухливості нижніх кінцівок, часткову втрату працездатності та в майбутньому стає причиною інвалідності людини.
Причини появи гонартрозу
На розвиток гонартрозу можуть вплинути наступні фактори:
- вікові зміни в організмі (процес старіння призводить до втрати води та колагену, що знижує рівень еластичності хрящової тканини);
- гострі травми колінного суглоба (у будь-якій площині) та їх наслідки – вони є основною причиною зміни осі нижньої кінцівки;
- травми меніска – часткове висічення чи повний розрив;
- регулярне навантаження коліна під час занять спортом;
- ознаки нестабільності коліна, які формуються через неправильну структуру передньої або задньої хрестоподібної зв’язки;
- раса – ризик розвитку гонартрозу вищий у людей з європейським походженням;
- маса тіла (ожиріння провокує надмірне навантаження на суглоб – ймовірність його ушкодження у цьому разі збільшується втричі);
- запальний процес в організмі (наприклад, артрит може спричинити погіршення якості синовіальної рідини);
- інші причини – малоактивний спосіб життя, погане харчування тощо.
Первинна та вторинна форма гонартрозу
Виділяють дві форми гонартрозу: первинну та вторинну. Первинна форма характеризується дегенерацією суглоба, яка почалася на фоні наявності генетичних факторів, спадкової схильності, вроджених дефектів. Друга назва вторинної форми – травматична. Вона виникає через внутрішні причини: механічна травма, запальний та інфекційний процес, результат оперативного втручання, природний процес старіння.
Гонартроз переважно торкається обох нижніх кінцівок і має назву двостороннього. Форма ураження в такому випадку може бути однаковою або різною. Правосторонній чи лівосторонній гонартроз розвивається рідше. Симетричний характер ушкоджень пояснюється природним навантаженням на суглоби колін під час виконання повсякденних дій – це ходьба, біг, нахили чи присідання.
Ступені розвитку гонартрозу
Гонартроз також класифікують за стадіями розвитку – всього їх чотири:
- На першій стадії діагностувати хворобу може лише лікар за допомогою рентгену. На знімках спостерігається наявність остеофітів, які мають поодинокий характер.
- На другій стадії можна побачити явне звуження щілини у суглобі (суглобах). Відбувається активна деформація хрящової тканини.
- На третій стадії патологічний процес поширюється на більшу область – присутні множинні остеофіти та інші ураження.
- На четвертій стадії у пацієнта відбувається повна руйнація хрящової тканини. Кістки деформуються настільки, що в майбутньому можуть зростатися.
Клінічні прояви гонартрозу
Гонартроз має наступні клінічні прояви:
- больовий синдром з локалізацією в коліні – спочатку він виникає тільки при активному навантаженні, а потім під час елементарних рухів;
- ознаки гіпертермії, набряк через запальний процес;
- обмеження рухливості пацієнта – відбувається «конфлікт» м’яких тканин із рубцями, що знаходяться поруч;
- характерні клацання, тертя під час руху;
- зниження функції м’язів стегна через обмежену активність.
Ускладнення при гонартрозі
Гонартроз – небезпечний стан, який може призвести до повної втрати рухливості ніг.
У разі перелому хряща амплітуда рухів суглоба блокується, що згодом призводить до дисфункції м’язів, які його оточують. На 75% навантаження «лягає» на хребет. Наслідком відсутності лікування можуть стати: викривлення хребта, хронічна форма радикуліту, ознаки остеохондрозу, протрузії в хребцях, а також їх нестабільний стан.
Як проводять діагностику гонартрозу
Діагностикою гонартрозу займається ортопед. На прийомі проводиться обстеження, під час якого лікар аналізує характер болю, дії, що викликають спазми, наявність інших травм в ураженій ділянці, наявність супутніх захворювань. Велике значення має спосіб життя, рівень активності, а також специфіка професії людини.
Можливе проведення тестів на рівень сили та працездатності м’язів, стан менісків та інших суглобів, наявність порушень біомеханічного типу. В основі інструментальної діагностики лежить рентген колінного суглоба. Він дозволяє визначити факт наявності остеофітів, дегенеративної кісти, звуження щілини колінного суглоба.
При необхідності проводиться УЗД (показує стан м’яких тканин, межі контуру кістки) та МРТ (оцінює зміни, що відбуваються у кістковій тканині).
Методи лікування гонартрозу
Повністю вилікувати гонартроз неможливо – лікування спрямоване на полегшення симптоматики, збільшення діапазону рухів, зниження ризику рецидивів у майбутньому та покращення якості життя пацієнта. З цією метою проводиться:
- медикаментозне лікування – включає прийом протизапальних і знеболювальних препаратів, місцевих кортикостероїдів;
- введення ін’єкцій у вигляді гіалуронової кислоти або плазми для відновлення природної структури суглобів;
- фізична терапія – кінезіотерапія, карбокситерапія, ЛФК, лікувальний масаж, апаратні методи, електрофорез;
- загальна корекція способу життя людини – зниження навантаження, зміна робочої пози, схуднення, акцент на нетравматичних видах спорту;
- встановлення ортезів для розвантаження коліна (за потреби);
- операція (за відсутності результату від консервативного лікування) – артроскопія колінного суглоба, підколінна остеотомія, а також протезування.
Лікування гонартрозу в кінезіоцентрі Сила руху
Центр Сила Руху пропонує позбутися симптомів гонартрозу за допомогою кінезіотерапії. Процедура передбачає комбінований вплив вправ (активних та пасивних) на запальний процес для досягнення стійкого лікувального ефекту. У пацієнта формується спосіб життя, при якому організм самостійно відновлює свої природні функції. Терапія проходить у рамках індивідуальної програми, яку лікарі підбирають на основі стадії розвитку хвороби, особливостей організму, статі, ваги та віку пацієнта. Записуйте на прийом – ми допоможемо вам у будь-якому випадку!