Спортивні травми – це внутрішні та зовнішні пошкодження на тілі людини, які переважно були отримані через фізичну активність, надмірне навантаження, спорт. Профілактика та дбайливе ставлення до себе, заняття під керівництвом тренера, а також дотримання правил безпеки допоможуть вам уникнути більшості ушкоджень.

Спортивні травми лікування

Причини спортивних травм

До спортивної травми може призвести фізична активність у випадках, коли людина не дотримується правил безпеки на іграх і тренуваннях, ігнорує сигнали організму, перевантажує його при наявності супутніх хвороб. Найбільш травмонебезпечні види спорту – це футбол, хокей, регбі, спортивна гімнастика, боротьба, бойові мистецтва.

Найбільш розповсюдженими причинами травм вважаються: зіткнення на полі, пропуск прямих ударів у голову та по корпусу, перевантаження суглобів. Серед факторів ризику можна виділити: погані погодні умови (у тому числі під час тренувань, зборів, ігор), невисокий рівень організації дисципліни серед спортсменів, порушення рекомендацій лікаря, неправильно обраний спортивний інвентар, обладнання, одяг чи взуття.

Класифікація спортивних травм

Спортивні травми класифікують за декількома ознаками: ступенем тяжкості отриманого пошкодження, його характером та локалізацією.

За ступенем тяжкості

За ступенем тяжкості травми поділяють на три рівні: легкі, середні, тяжкі.

Легкі травми потребують втручання лікаря, хоча і не впливають на якість життя пацієнта. Травми середньої важкості – це ушкодження, які обмежують людину у повсякденному житті. Наприклад, переломи кінцівок, сильне розтягнення м’язів тощо. При отриманні важкої травми спортсмен може пропустити кілька місяців тренувань.

За характером пошкодження

За характером отриманого пошкодження лікарі дотримуються наступної класифікації: первинні, повторні, хронічні, гострі травми та травми, які були отримані внаслідок перевантаження організму. Найбільш небезпечними вважаються хронічні травми. Вони виникають через регулярну напругу та травмування однієї й тієї ж області.

За локалізацією

За локалізацією спортивні травми розділяють на пошкодження стоп, щиколоток, колін, кистей, ліктьових суглобів, хребта, а також голови.

Окремо виділяють ще одну класифікацію спортивних травм: травми через перенапругу, тупі травми, розтягнення м’язів, напруга в м’язах, вивих або перелом кінцівок. 

Травматична перенапруга

Травматична перенапруга в тілі людини – це найчастіша причина виникнення травми. Якщо в анатомічній структурі виникла перенапруга, то вона може привести до:

  • розтягування або розриву м’язів;
  • зношування зв’язок, сухожиль;
  • травм хрящів та суглобів;
  • тріщин у кістках;
  • переломів будь-якої тяжкості.

Перенапруга веде до спортивних травм, винуватцем яких є сама людина. Самолікування призводить до несиметричного навантаження на тіло. Наприклад, якщо людина мріє досягти результатів у короткий термін, тому ігнорує правила, тримає вагу без підготовки, часто відвідує тренування та не дає організму можливості відновитися.

Тупі травми

Тупа травма – це спортивна травма, яка була отримана в результаті зіткнення з іншим спортсменом або предметом. Сюди можна віднести пошкодження м’яких тканин, внутрішню кровотечу, розрив органів, перелом кісток, струс мозку. Такі травми переважно отримують спортсмени, які займаються футболом, хокеєм, боксом.

Розтягнення та напруга в м’язах

Цей вид вважається найпоширенішим серед спортивних травм. Може виникати, як у професіональних спортсменів, так і у звичайних людей, які, наприклад, займаються фітнесом. Зазвичай розтягнення виникає в ситуаціях, коли людина робить різкі рухи. Травму легко отримати під час бігу, коли людина пришвидшується.

Ознаки спортивних травм

Легкі травми, такі як синці чи перенапруга, можуть бути непомітними якийсь час. Сильні травми, такі як розрив м’язів, переломи, струси та інші, викликають біль. Через травму може підвищитися температура, з’являтися синці. Через біль людина тимчасово втрачає рухливість, може початися депресія, проблеми зі сном тощо.

Як проводиться діагностика та лікування травм

Після отримання спортивної травми треба звернутися до лікаря. Перший етап діагностики – огляд зовнішніх пошкоджень. Якщо є підозра на перелом, проводиться рентген. Додатково можуть бути назначені КТ, МРТ та інші дослідження.

Лікування спортивної травми – це важливий етап. Терапія є комплексною та професіональною, що знижує ризик рецидиву у майбутньому.

Виділяють наступні етапи лікування:

  • негайна медична допомога – накладання гіпсу при переломі, спеціальної пов’язки при розтягуванні, прийом лікарських препаратів та інші методи;
  • етап відновлення – час спокою та відпочинку для організму, відсутність сильних навантажень на пошкоджену ділянку – за цей етап м’які тканини відновлюються, кістки зростаються, а людина починає правильно та безболісно рухатися;
  • етап реабілітації – кінцевий етап, на якому лікар може призначити фізіотерапію, курс масажу, ЛФК, інші варіанти навантаження. Повернення до фізичної активності після спортивної травми має бути повільним і максимально дбайливим.

Лікування травм в кинезіоцентрі Сила Руху

Центр Сила Руху пропонує позбутися наслідків спортивних травм за допомогою кінезіотерапії. Ми складаємо програму тренувань під кожного пацієнта, залежно від запиту, цілей, статі, віку та індивідуальних особливостей організму. В результаті фахівцям вдається створити рухові стереотипи у людей, які мають порушення моторики, навчити їх правильно використовувати всі групи м’язів, розвинути силу, гнучкість та витривалість. Якщо у вас залишилися питання, ми відповімо на них!

Як запобігти отриманню травм у спорті

Найкращий спосіб уникнути спортивної травми – правильно займатися фізичною активністю. Перед навантаженнями необхідно виконувати вправи для розігріву чи розтяжки м’язів. Перед заняттям на тренажерах важливо дізнатися у тренера, як правильно їх робити. Також важливо дотримуватися здорового способу життя, правильно харчуватись, спати та давати організму час на відновлення.